Революція в Ефіопії стала однією з найважливіших подій в історії Африки ХХ століття. Вона поклала край тисячолітній монархії, змінила політичну систему країни й докорінно вплинула на її подальший розвиток. Події 1974 року ознаменували перехід від влади імператора Хайле Селассіє до військової хунти, відомої як Дерг. Революція супроводжувалася боротьбою за землю, соціальними змінами та кривавими конфліктами. Ці цікаві факти допоможуть глибше зрозуміти, як відбувалися події, що визначили долю сучасної Ефіопії.
- Революція в Ефіопії почалася в 1974 році, коли в країні панувала глибока економічна криза. Масові протести охопили міста після кількох років посухи та голоду, які забрали життя сотень тисяч людей.
- Імператор Хайле Селассіє, який правив із 1930 року, втратив підтримку не лише народу, а й армії. Його звинувачували у корупції, байдужості та надмірній розкоші під час голоду.
- Повстання почалося з виступів військових у гарнізонах. Солдати вимагали підвищення зарплати, покращення умов служби та справедливого ставлення до нижчих рангів.
- Згодом армійські протести переросли у політичний рух. Військові створили тимчасовий комітет під назвою Дерг, який узяв під контроль уряд і поступово відсторонив імператора від влади.
- Назва «Дерг» амхарською означає «комітет». Цей орган складався з представників різних підрозділів армії, які прагнули реформ, але не мали єдиного бачення майбутнього країни.
- 12 вересня 1974 року Хайле Селассіє був офіційно усунутий з престолу. Його арештували у власному палаці й перевезли до колишньої резиденції генералів, де він провів решту життя.
- Смерть Хайле Селассіє залишилася загадковою. За офіційною версією, він помер у 1975 році від природних причин, але пізніше з’ясувалося, що його, ймовірно, задушили за наказом нової влади.
- Повалення монархії поклало край династії Соломона, яка правила Ефіопією понад 700 років. Це стало історичним розривом із давніми традиціями країни.
- Після перевороту Дерг оголосив про створення соціалістичної держави. Влада заявила, що прагне побудови справедливого суспільства без експлуатації та класової нерівності.
- У 1975 році Дерг націоналізував усю землю в країні. Це була одна з наймасштабніших аграрних реформ в історії Африки, яка скасувала феодальну систему власності.
- Попри початкову підтримку народу, новий режим швидко став авторитарним. Будь-які прояви опозиції придушувалися жорстокими методами.
- Керівником Дергу став Менгісту Хайле Маріам, який поступово зосередив владу у своїх руках. Він правив країною з 1977 по 1991 рік і встановив військову диктатуру.
- За часів Менгісту Ефіопія тісно співпрацювала з Радянським Союзом і Кубою. Країна отримувала зброю, фінансову допомогу та радників, наслідуючи радянську модель соціалізму.
- Однією з найтемніших сторінок революції став період «Червоного терору». З 1977 по 1978 роки урядові сили знищили десятки тисяч політичних опонентів.
- Під час «Червоного терору» людей арештовували без суду, катували та страчували. Вулиці Аддис-Абеби були вкриті плакатами з попередженнями про небезпеку для ворогів революції.
- Менгісту публічно демонстрував свою жорсткість. На одному з мітингів він символічно розбив пляшку з червоною рідиною, заявивши, що так проллється кров контрреволюціонерів.
- Революція викликала масові міграції населення. Тисячі людей втекли за кордон, рятуючись від переслідувань і нестабільності.
- Попри репресії, уряд Дергу здійснив кілька позитивних реформ. Була розпочата кампанія з ліквідації неписьменності, у якій брали участь студенти та вчителі.
- Завдяки цій кампанії рівень грамотності в країні зріс утричі за кілька років. Це стало одним із небагатьох успішних соціальних проєктів епохи революції.
- У 1977 році Ефіопія втягнулася у війну з Сомалі, яка намагалася захопити регіон Огаден. Завдяки радянській підтримці ефіопська армія зуміла відбити напад.
- Війна з Сомалі зміцнила позиції Дергу, але послабила економіку. Витрати на армію та конфлікти призвели до занепаду сільського господарства.
- У 1984 році Ефіопію спіткала одна з найстрашніших голодовок ХХ століття. Вона забрала життя понад мільйона людей і викликала міжнародний резонанс.
- Трагедія голоду спонукала світову спільноту до гуманітарної допомоги. Саме тоді з’явилася всесвітня благодійна акція Live Aid, організована музикантом Бобом Гелдофом.
- Дерг проголосив створення Народної Демократичної Республіки Ефіопія у 1987 році. Менгісту став її першим президентом, але фактично влада залишалася військовою.
- Революція призвела до тривалих внутрішніх конфліктів. У країні діяли численні повстанські рухи, зокрема Народний фронт визволення Еритреї та Тиграйський фронт.
- Еритрея, яка тривалий час боролася за незалежність, вийшла зі складу Ефіопії в 1993 році. Цей процес став прямим наслідком революційних подій і ослаблення центральної влади.
- Під кінець 1980-х років Менгісту втратив підтримку СРСР, який розпадався. Без зовнішньої допомоги режим почав швидко слабшати.
- У 1991 році повстанці захопили Аддис-Абебу, а Менгісту втік до Зімбабве. Це офіційно поклало край правлінню Дергу та завершило революційну епоху.
- Новий уряд, очолюваний Мелесом Зенаві, оголосив про демократичні реформи. Проте перехід до стабільності зайняв багато років.
- Суд над колишніми членами Дергу тривав понад десятиліття. Менгісту заочно засудили до довічного ув’язнення за злочини проти людяності.
- Революція в Ефіопії змінила не лише політичну систему, а й соціальну структуру. Багато селян отримали землю, але продуктивність господарств залишалася низькою.
- Ідеї ефіопської революції вплинули на інші африканські країни. Вони стали прикладом того, як соціалістичні рухи можуть змінювати традиційні монархії.
- Сьогодні історія революції в Ефіопії викликає суперечливі оцінки. Одні вважають її кроком до модернізації, інші – трагедією, що зруйнувала стару державність.
- У музеї Хайле Селассіє в Аддис-Абебі можна побачити артефакти з часів революції. Вони нагадують про складний період, коли країна шукала свій шлях між традицією та новими ідеями.
- Попри болючі наслідки, революція дала поштовх для народження сучасної ефіопської держави. Вона заклала основу для формування республіканської влади та національної самосвідомості.
Революція в Ефіопії залишається однією з найяскравіших і водночас найтрагічніших сторінок історії Африки. Ці захоплюючі факти показують, як боротьба за зміни може принести як надію, так і страждання. Вона стала переломним моментом, який відкрив шлях до нової епохи для мільйонів людей. І навіть через десятиліття ці неймовірні факти нагадують, що історія революцій завжди має дві сторони – руйнування і відродження.